Здравствуйте, Evgeniy Skvortsov, Вы писали:

ES>Знаешь ты прекрасно зачем написал!

Раз тебе понравилось, напишу еще, может, тоже скажешь, зачем:

Vitalii Chepynoga

Тут одна моя френдеса згадала, шо существує кофе з котячого гавна... Істинно, так, — говорю я вам, друзья... В страні Індонезія живе кішка по імені Лувак. Ну, це даже не кішка, а якась непонятна хрєнь. Я думаю, що її можна получить в єстєствєнних условіях. Для цього треба, щоб криса трахнула лисицю, а потом, шоб беременна лисиця трахнула кота... Должен получиться Лувак в ітогє. Цей, значить, лувак (в мене даже десь була хвотографія, ну я її потіряв) лазе по деревам і їсть кохве, бо воно їй наравиться на вкус. Сама вона кохве не п"є, тіки їсть. Потом вона, понятне діло, — сере. А спеціально обучені люди ганяються за нею з совком, і, значить, збирають на совок це кохве-гавно. Вони його жарять на сковородках, потом жарене гавно мелеться і вариться на кострі... Воно (гавно) не зовсім переварюється, бо у кішки якісь давні проблєми з метаболізмом. Виглядить кішка — хреново. Ну вона не винувата, винуваті люди, яким нравицця пить кошаче гавно, шо ж ти зробиш... На вкус воно як обичне кохве, просто — з гавна. Я думаю, шо туристів найобують і підмішують в гавно обичне кохве, шоб зекономить, бо сере кішка рідко, а кохве хочеться часто, — вони там такі, да... Може, можна попробувать дать кохве нашій обичній кішці, а потом дождаться поки вона висереться, і заварить це все діло в турці з сахаром. Ну, лічно я не совєтую, це просто — ідея така... Стоє таке кофе десь триста долларів за банку. І я так понімаю, що кішка ніяких комісіонних з собственного гавна не получа ні копійки. Шо вже близько до геноциду... Ну то такоє... Колись помню, один мій товариш привіз з острову Балі цілу красіву банку такого кохве главній помічниці Юлії Володимирівни. Він хотів зробить їй приятне. Пила вона те кохве, пила, поки не розкрилась страшна тайна його проісхождєнія. І вона мені сказала возмущона: ты представляешь, он мне привез из Индонезии коробку кошачьего гавна... Із-за цього мій товариш, кстаті, потом не попав у список... От така грусна, ну поучітєльна історія...