Известно, что Петр 1 наложил анафему на Ивана Мазепу, Сеньку Разина, Гришку Отрепьева и прочих государственных преступников. По прошедствии времени РПЦ ее дезавуировала, признав антиканоническим и антиевангельским актом. После восстановления патриаршего устроя РПЦ также исключила упоминание Петра 1 при возглашении вечной памяти. Нынче никто из россиян не воспринимает всерьез проклятие того же Сеньки Разина или Гришки Отрепьева, но не так обстоит дело с Иваном Мазепой. Интересно, почему существует такой избирательный подход? Чем вы руководствуетесь, признавая одних и отрицая других?
Для затравки цитата из обращения Ивана Мазепы к совему близкому окружению перед заключением шведско--украинского союза против Московии: "Я кличу всемогутнього Бога у свідки і заприсягаюся, що не заради високих почестей, не задля багатства або яких інших цілей, а для вас усіх, що є під моєю владою, задля жінок і дітей наших, для добра матері нашої, бідної України, для користи всього народу українського, для піднесення його прав і вольностей хочу я за допомогою Бога так чинити, щоб ви з жінками вашими і Отчизна не загинули ні під москалями, ні під шведами".