Здравствуйте, Jester, Вы писали:

J>Здравствуйте, Marduk, Вы писали:

J>"Территория" — возможно, "княжество" — вряд ли. Потому что есть еще и выражения типа "залесская Украина". По поводу других летописей — приведи примеры.
Пока фрагменты:
http://www.hrono.ru/biograf/bio_a/anna_vas.html

К югу от пронского удела простиралась никем не заселенная безбрежная «рязанская украина», издавна служившая спорной территорией между Москвой и Рязанью

Здесь упоминается как территория, край.

M>>Во-вторых, это он разработал грамматику, которая была применена в украинском языке.
J>Он разработал основы церковнославянской грамматики, а вовсе не грамматику под конкретно украинский язык.
Грамматику не под конкретный язык, а грамматику, взятую базой для нескольких языков.
http://litopys.org.ua/nimchuk/nim12.htm

Серед староукраїнських лінгвістичних творів чільне місце справедливо займає «Грамматіки СлавенскиА правилноє Сvнтаґма» (далі — «Граматика») Мелетія (Максима) Герасимовича Смотрицького. Вона тривалий час впливала на розвиток лінгвістичної думки слов’янських народів і відіграла видатну роль у теоретичній підготовці граматик східнослов’янських мов та лінгвістичної славістики, в історії освіти й мовознавства українського, російського, білоруського, сербського, хорватського, болгарського, молдавського й румунського народів. «Граматика» виросла на грунті східнослов’янської філології. На тлі попередніх і наступних граматичних праць яскраво вимальовується її основоположне значення в історії вітчизняного й слов’янського мовознавства.

J>>>Как часть русского народа — были. Отдельно — нет.
M>>Это их русские, может, так и записывали, но это не значит, что они были ими
J>Аналогично с украинцами и укроруссами.
Как часть русского народа — не были. С таким успехом и татар в русские можно записать, а с татарами русские больше времени
прожили, чем с украинцами.